Міський голова Володимир УДОВИЧЕНКО: «СЛАВУТИЧ — ЦЕ СИМВОЛ ВІДРОДЖЕННЯ» ( http://atomprofspilka.info/cgi-bin/output/explorer/get.cgi?id=654 )
газета "Атомник України", № 17–18
(24 квітня—1 травня 2008 року)

Сьогодні 25-тисячна територіальна громада міста обрала для себе найефективніший шлях переходу від монопрофільності до економічної розвиненості

Стаття 01052008
Славутич відзначив своє 20-річчя у червні 2007 року. Вся історія міста пройшла у мріях, надіях, тривозі, пошуках, у подоланні, здавалося б, безвихідних ситуацій.
У квітні 1986 року світ сколихнула небачена досі ядерна катастрофа, а в жовтні цього ж року розпочалося будівництво м. Славутича. Це стало новим маленьким паростком, свідченням продовження життя. Це була остання масштабна інтернаціональна будова, де кожен міський квартал і нині носить географічні та національні ознаки будівничих восьми республік колишнього Союзу, нині незалежних самостійних держав.

Славутич — місто унікальної атмосфери, де живуть роботящі й освічені люди, викликає у своїх мешканців якесь особливе почуття патріотизму. Після дострокового закриття Чорнобильської АЕС місто опинилося перед катастрофічною дилемою — бути йому чи не бути? Сьогодні 25-тисячна територіальна громада міста будує нову економічну основу свого соціального розвитку.


Славутич нині — це місто власних, народжених за 20 років традицій; новітньої диверсифікованої економіки; сучасної інфраструктури; сприятливе для підростаючого покоління та дружнє до дитини, на основі принципів рівних можливостей; європейської моделі місцевої демократії та громадського суспільства; комфортне для життя, з великим людським інтелектуальним потенціалом.

Велика славутицька родина представлена 49 національностями. Чорнобильська біда не заполонила душі славутичан, а, навпаки, зміцнила і згуртувала їх у єдину сім’ю, де дбають і думають про майбутнє нових поколінь.

Якщо Прип’ять — це місто, втрачене для всього світу, трагедія цивілізації, то Славутич — символ відродження. Сьогодні це чудове містечко, де все робиться для людей і задля людей. А був період, коли держава, тільки-но розпочавши його будівництво, вирішила: нам не треба Чорнобильська електростанція, а отже, не треба і Славутич. У зв’язку з рішенням уряду про виведення з експлуатації 15 грудня 2000 року Чорнобильської АЕС місто втратило близько 10 тисяч високооплачуваних робочих місць і левову частку своєї економічної бази.

Славутич не скорився. Перемігши соціально-психологічну трагедію, місто обрало для себе найбільш ефективний шлях переходу від монопрофільності до економічної розвиненості. Це шлях соціально-економічного розвитку, який передбачає активну діяльність усіх секторів громадянського суспільства у сфері залучення зовнішніх та внутрішніх інвестицій, створення дійової інфраструктури підтримки бізнесу, сприятливих умов для розвитку нового виробництва товарів та послуг зі створенням нових додаткових робочих місць.

Громадській раді — 10 років

Формулою успіху і досягнень Славутича стали об’єднання зусиль громади, високопродуктивна праця славутичан, високий рівень сучасного менеджменту міста, ефективні дії місцевих органів самоврядування, які будуються на принципах демократії.

Провідна роль у формуванні нового демократичного механізму взаємовідносин належить Громадській раді з розвитку міста, яка працює в Славутичі понад 10 років.

До створення моделі місцевої демократії, що реалізується через різноманітні форми: громадські збори, муніципальні слухання, засідання Громадської ради з розвитку міста, прямі телеефіри з представниками міської влади, керівниками підприємств, установ та організацій, ділові ігри, залучається широке коло соціально активної частини населення Славутича. Це переконує і мобілізує виконавців до зацікавленої і плідної співпраці, сприяє тому, щоб обрана разом стратегія стала часткою життя кожної людини в територіальній громаді.

З 2002 року в місті працює молодіжна рада «Майбутнє Славутича» як окрема громадська сила, здатна на певну відповідальність, виконання обов’язків і реалізацію прав щодо розв’язання проблем молодіжного середовища. Це виборчий орган учнівського самоврядування (36 депутатів), який представляє інтереси учнівської громади, налагоджує зв’язок з органами місцевого самоврядування, бере участь у плануванні організації життя молоді міста. За прийнятими змінами до регламенту роботи Славутицької міської ради двічі на рік (червень—грудень) відбуваються спільні сесії двох рад. Голова Молодіжної ради є членом виконавчого комітету з дорадчим голосом.

Багатий досвід у плані підвищення соціально-економічної активності жителів міста в умовах закритого містоутворювального підприємства — Чорнобильської АЕС, напрацьований громадською організацією «Центр розвитку громади». За період роботи організацією реалізовано низку проектів соціально-економічного спрямування. Серед них — перше в регіоні соціальне підприємство «Фітнес-центр», яке функціонує у бізнес-секторі і має соціальну складову. Його соціальне спрямування визначається чіткою орієнтованістю на використання отриманого прибутку для потреб різних категорій населення та реалізації соціальних проектів у Славутичі.

Суспільно-корисною активністю для розвитку міста відзначаються потужні профспілкові колективи ДСП ЧАЕС, ВП «Атомремонтсервіс», підприємств медичного і комунального обслуговування, найчисленнішої серед атомоградів профорганізації ветеранів ЧАЕС. У кожному міському заході соціально-економічного спрямування беруть дійову участь представники цих організаційних ланок Профспілки працівників атомної енергетики та промисловості України.

Ефективність стратегічного плану: освіта, наука, виробництво

Стратегія розвитку Славутича до 2020 року викладена в Стратегічному плані розвитку міста, який був розроблений у 2000 році із залученням не тільки фахівців, а й багатьох соціально активних славутичан.

Минуло вже 7 років. Детальний аналіз реалізованих проектів демонструє ефективність стратегічного плану. План, який ми відпрацювали, сьогодні не потребує великого коригування, бо він враховує специфіку розвитку самого міста, разом у контексті розвитку України.

У цій стратегії наша головна мета — створення Славутича як моделі техноекополісу із трьох складових: освіта, наука, виробництво. В цьому напрямі ми зробили істотні кроки.

Славутич сьогодні — це місто-модель, реалізована модель рівних можливостей. Цілком заслужено, що крім багатьох нагород, місто отримало сертифікат №1 міста-лабораторії в рамках «Муніципальної майстерні».

Три складові частини розвитку Славутича, на перший погляд, дуже прості, але дійти до них, зрозуміти, реалізувати — це вже осягнути цілий світ.

Славутич, назавжди тісно пов’язаний з найбільшою екологічною катастрофою в історії людства, уже довів свій статус екополісу. Другий напрям — це освіта, адже Славутич — місто майбутнього. У ньому одні з кращих в Україні дитячі дошкільні заклади, школи, відкрито професійно-технічний заклад, адже місту вже не вистачає трудових ресурсів. Тут створене справжнє університетське містечко — Центр вищої освіти, до якого входять філії Чернігівського державного інституту економіки та управління, Київського національного технічного університету «КПІ». Понад 700 студентів тут опановують сучасні професії. Йде робота над відкриттям філії Інституту прикладного декоративного мистецтва, Національного педагогічного університету ім. Драгоманова.

Славутич має повну і комплексну освітню систему, яка, на нашу думку, не може бути завершеною без науки. Тому сьогодні максимально приділяється увага розвитку Чорнобильського центру і двох його лабораторій. Крім того, ми продовжуємо в рамках міжнародної співпраці вести пошук шляхів щодо відкриття Міжнародного університету з проблем екології, радіології і біотехнології.

Ця робота активізується при реалізації головного проекту в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС — спорудження конфайнменту.

Сприятиме цьому і участь Славутича в конкурсі на розміщення нового науководослідницького реактора, початок будівництва якого планується на 2010 рік. Є всі підстави, щоб цей ядерний центр створити на базі Славутича. Такий цілісний комплекс дозволить реалізувати в повному обсязі програму «Славутич—техноекополіс». Він дасть нові робочі місця і, переконаний, впевнене майбутнє для міста, а з побудовою європейських транспортних коридорів ще й розширить унікальну географію з точки зору геополітики і геостратегії. Це дасть великий поштовх соціально-економічному розвитку всього регіону.

Соціальний розвиток через економічне зростання

До третього базового стратегічного напряму розвитку віднесено виробництво, адже соціальний розвиток можливий тільки через економічне зростання.

Вирішуючи головні проблеми соціальноекономічного розвитку Славутича в умовах формування ринкових відносин, міська влада робить акцент на два основні напрями: реформування системи соціальних послуг та структурну перебудову економіки, створення новітньої економіки міста. Приймається ефективне управлінське рішення створення організаційно-економічного механізму розвитку Славутича. Це система заходів щодо забезпечення найбільш сприятливих умов становлення та розвитку підприємництва, малого і середнього бізнесу, диверсифікації економіки, соціальної сфери в цілому.

Доволі плідною є співпраця міської влади з міжнародними організаціями TACIS, UNESCO, USAID та багатьма іншими.

Славутич стає містом міжнародних зв’язків. Цьому активно сприяє діяльність Міжнародного центру бізнесу «Славутич — ХХІ століття». В ньому працює комунальне підприємство «Агентство з розвитку бізнесу» і його відокремлений підрозділ «Бізнес-інкубатор», комунальне підприємство «Адміністрація спеціальної економічної зони «Славутич», фонд «Славутич-ЧАЕС-Розвиток».

У 1997 році в місті в рамках реалізації програми TACIS відкрилося Агентство з розвитку бізнесу. Це одна з інституцій міста, що сприяє сталому соціально-економічному розвитку Славутича через надання методичної та практичної допомоги в організації власної справи, підтримує та просуває бізнес-ідеї, інноваційні проекти. Сьогодні ця організація є членом Національної мережі агентств регіонального розвитку, Української асоціації бізнес-інкубаторів та інноваційних центрів. Працівники Агентства пройшли стажування в США, Великобританії, Німеччині, Польщі. Вони надають консультації, послуги з розробки бізнес-планів та інвестиційних проектів, проводять тренінги, оцінку технічного стану будівель та мереж, майна та обладнання, беруть участь у розробці стратегії розвитку міста.

Свого часу в Славутичі було успішно реалізовано проект вільної економічної зони, основою якої стала теорія міського голови — ВЕЗ для країн з перехідною економікою (залучено інвестицій на суму 37 млн. доларів США, що становить 1518 у.о. на одного жителя міста).

Сьогодні йде активна робота з відновлення діяльності Славутицької вільної економічної зони. Можливо, це буде через розвиток промислового парку.

Славутицька громада в постійному пошуку інноваційних підходів до розвитку міста.

Одним з важливих кроків на цьому шляху є отримання сертифікатів відповідності міжнародному стандарту ISO 9001:2000 та національному стандарту ДСТУ ISO 9001:2001, що ними увінчалася дворічна робота колективу виконкому Славутицької міської ради з упровадження системи управління якістю стосовно надання територіальній громаді міста послуг у виконавчій, соціально-економічний та житлово-комунальній сферах.

У ході реалізації проекту було визначено перелік соціальних систем управління якістю.

З початку розроблення системи управління якістю в місті була проведена низка відповідних заходів, зокрема, пройшли навчання представники органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств та організацій міста сучасним методам управління якістю; підготовлені шляхом навчання внутрішні та зовнішні аудитори з персоналу органів місцевого самоврядування та комунальних підприємств міста; проведено три «круглі столи» з питань впровадження систем управління якістю соціальних послуг тощо.

Це дійовий інструмент підвищення не тільки ролі виконавчих влад, рівня ефективності влади, а й відповідальності перед громадянами за рівень послуг, які вона надає. Водночас населення отримує механізм захисту своїх прав.

Пріоритети бюджетної політики

Починаючи з 2006 року в м. Славутич розпочато впровадження програмно-цільового методу формування бюджету. Це система ефективного планування та управління бюджетними коштами, спрямована на розв’язання місцевих проблем. Традиційний формат бюджету є складним для розуміння пересічних громадян, а процес його формування непрозорим. Тому при застосуванні програмно-цільового методу фінансування планується за чіткими завданнями та показниками виконання.

Оскільки міська влада і громада спільно встановлюють пріоритети бюджетної політики міста, то вони також разом поділяють відповідальність за досягнуті результати. Бюджет м. Славутич на 2007 рік був затверджений як за традиційною схемою, так і за сучасною методикою технологій програмно-цільового методу (ПЦМ). Сьогодні у місті фінансується 24 бюджетні програми. Застосування програмного забезпечення «бюджетний процес» успішно використовується для автоматизації складання бюджету за ПЦМ, контролю використання коштів, проведення моніторингу та оцінки бюджетних програм.

В умовах обмеженого фінансового ресурсу міського бюджету, з метою збереження розвиненої соціальної інфраструктури міста переваги застосування програмно-цільового методу очевидні — підвищення прозорості міського бюджету, досягнення цілей і завдань, передбачених бюджетними програмами, підзвітність громадянам, покращання якості послуг, і, як наслідок, зростання рівня довіри славутичан до влади.

Енергетична політика — політика особлива

В основі соціально-ефективного управління містом лежить нова енергетична політика, спрямована на вирішення таких завдань, як енергозбереження, енергоефективність, екологічна безпека, конкурентоспроможність виробництва комунальних послуг, якісні зміни в соціальній сфері. Це унікальна інтелектуальна власність міста.

Після зупинки ЧАЕС місто потрапило в складну ситуацію. Треба було або приймати комунальну сферу і трансформувати її до ринкового середовища, або пальчиком показувати на міністерство, на ЧАЕС, щоб експлуатували вони. Міська влада вирішила — приймати і боротися за виживання, трансформувати. В боротьбі за ефективність і якість виходили на форми господарювання, що є нетрадиційними для цього сектору. Нині в Славутичі не існує монополії на надання комунальних послуг — місто експлуатують 4 приватних підприємств, які уклали угоди зі службою єдиного замовника. У свою чергу, ця служба — житлово-комунальний центр, укладає договори безпосередньо з населенням, а надалі відповідає за їх виконання. Є виконавці — виробники послуг, і є конкурентне середовище, яке створене завдяки залучення приватних структур і трансформації цього господарства в ринкове середовище.

Якщо сьогодні служба єдиного замовника — комунальне підприємство з єдиним розрахунковим центром, то з подальшим розвитком житлово-комунального комплексу з’явиться можливість і бізнес-структурі взяти участь у тендері та виграти його, стати управляючою компанією. Запровадження єдиного розрахункового центру дало змогу створити систему, яка чітко контролює фінансові потоки. Надійшло на рахунок дві копійки — вони розподіляються за алгоритмом, і ніхто не має права туди втрутитися.

У результаті таких перетворень Славутич уже три роки поспіль посідає перші місця в конкурсах з благоустрою не тільки по Київщині, а й в Україні. Жителі міста усі ці роки отримують повноцінні комунальні послуги упродовж року, є і гаряча вода, і тепло тощо. Це справді складно.

Зроблено багато для реформування комунального сектору. Відпрацьована стратегія проекту, над яким працюють славутичани, — «Модель енергоефективного міста».

Завдяки перемозі у Всеукраїнському конкурсі проектів та програм розвитку місцевого самоврядування за період 2003—2007 років майже 500 тис. грн. додатково залучені у житлово-комунальне господарство міста. Міською владою також прийняте рішення розпочати найближчим часом нові проекти реформування комунальної сфери за умови залучення інвестицій через концесійні угоди.

Уже власне три роки у Славутичі діють економічно обґрунтовані тарифи з усіх видів житлово-комунальних послуг.

Місто передає свій напрацьований досвід. Так, наприкінці 2007 року в Славутичі відбулося виїзне засідання комісії по роботі з органами місцевого самоврядування Громадської ради при Міністерстві з питань житлово-комунального господарства України.

Славутич — місто, дружнє до дитини

Як складова стратегічного плану, в місті реалізується програма «Славутич — місто, сприятливе для підростаючого покоління та дружнє до дитини».

Чим більше створено умов для дітей, для їх народження, розвитку, тим більше планів у молодого покоління на своє майбутнє. Звісно, сьогодні є багато шляхів пошуку своєї долі. Молодій людині хочеться побачити увесь світ, але разом з тим її природне бажання — все-таки залишитися там, де вона народилася, і знайти своє місце на батьківщині своїх батьків, будувати там своє майбутнє і дбати про майбутнє своїх прийдешніх поколінь. У цьому сенсі Славутич відкриє нові можливості.

Для дітей та молоді найсучасніший інформаційний сервіс пропонують інформаційно-технологічний центр, загальноміські бібліотечноінформаційні центри. Зручні меблі, комп’ютери, множильна техніка, відеоі аудіоапаратура, художнє оформлення приміщень створюють комфортне інформаційно-пізнавальне середовище, неповторний колорит і своєрідний затишок усім відвідувачам. Ці заклади реалізують право славутичан на вільний доступ до інформаційних ресурсів, акумульованих у бібліотечних фондах та світових інформаційних ресурсах через мережу Інтернет.

Бібліотечні центри, Дитяча школа мистецтв, Палац дитячої та юнацької творчості, фізкультурно-оздоровчі установи — це не тільки своєрідні центри розвитку інтелектуальних, творчих, спортивних здібностей дітей і підлітків, а й центри спілкування, дозвілля і релаксації.

Зайнятість школярів у позаурочний час становить понад 80 відсотків. Сьогодні славутичани обрали шлях дії та творчості.

Тільки в минулому навчальному році вихованці Дитячої школи мистецтв отримали 32 призових дипломи на обласних, регіональних та всеукраїнських конкурсах; наші спортсмени завоювали 23 золотих, 15 срібних, 11 бронзових медалей Чемпіонату і Кубка України, 4-літніх спортивних ігор України з різних видів спорту — стрибків на батуті, спортивного туризму, кіокушинкай карате, важкої атлетики, пауерліфтингу, вітрильного спорту.

Сьогодні динаміка зростання результатів дає змогу вважати Славутич лідером сучасної соціальної інфраструктури, сприятливого бізнес-середовища та свідчить про інноваційний поступ до комфортного і якісного життя.

Славутич ставить за мету досягти рівня сучасних європейських стандартів. Це початок безкінечного шляху до досконалості. Робота триває. Славутичани почали працювати над стандартом громадського правопорядку. Тобто не міліція повинна відповідати за громадський правопорядок, а вся громада. Цьому сприятиме і впроваджений Кодекс етики, честі, порядності та добросовісного управління Славутицької міської громади. Сучасні підходи, інновації починаються з філософії життя. А далі вже будуть технології.

Низка заходів щодо впровадження Кодексу носить філософське гасло «Територіальна громада — взаєморозуміння — об’єднання зусиль». Усі вони підпорядковані одній меті — створенню добротних і якісних умов життя, зміцненню доброзичливих взаємин славутичан, здійсненню добросовісного та ефективного управління міською владою.

Інформація за темою

Початком будівництва Славутича вважається жовтень 1986 року. На цей час тут було задіяно понад вісім тисяч фахівців різноманітного профілю.

Будували місто представники восьми союзних республік колишнього СРСР — Росія, Україна, три прибалтійські (Литва, Латвія, Естонія) та три кавказькі (Грузія, Вірменія, Азербайджан).

У березні 1987 року на новобудову приїхало 325 комсомольців з XXV з’їзду ВЛКСМ, серед них — 50 дівчат. Перший комсомольський шлюб був зареєстрований міським РАГСом 26 вересня 1987 року.

26 березня 1988 року почали видавати ордери на житло. Першим його отримав Валентин Єжов. Спочатку місто проектували на 20 тисяч мешканців, але цього виявилося замало, тому окрім котеджів вирішили споруджувати п’ятиі дев’ятиповерхівки.

Назвати місто Славутичем запропонував головний архітектор проекту Федір Боровик, офіційно це було затверджено 19 лютого 1987 року.

У першу суботу червня Славутич святкує День міста. Вперше це відбулося у 1989 році.

Стаття 01052008
Директор краєзнавчого музею Славутича Євген АЛІМОВ. Квітень 2007 року

Стаття 01052008Стаття 01052008Стаття 01052008
Фотоінформація з краєзнавчого музею Славутича Людмили ГАП’ЮК

Штрихи до портрета

Стаття 01052008
Володимир Удовиченко народився в селі Білогородці на Київщині. Здобув вищу інженерну освіту в Київському автодорожньому інституті та вчений ступінь кандидата наук. Захистив докторську дисертацію.
Трудовий шлях почав з майстра, виконроба шляхового будівництва. Потім — начальник будівельного управління, головний інженер тресту «Київшляхбуд-1» Міншляхбуду України, заступник голови організаційного комітету Київського облвиконкому по м. Славутичу.

Останні 20 років уся діяльність міського голови Славутича Володимира Удовиченка — як управлінця, менеджера, науковця, громадського діяча — підпорядкована місту Славутичу, яке давно стало для нього рідним. Разом з цим містом «народний мер» пережив трагедію перших постчорнобильских років, піднесення всесоюзного будівництва і гіркоту зневіри після закриття Чорнобильської АЕС. Його докторська дисертація досліджувала тему «Організаційно-економічний механізм соціального розвитку регіону в умовах формування ринкових відносин».

Усі теоретичні викладки Удовиченка успішно втілюються на практиці в Славутичі, реалізуючись у робочих місцях і об’єктах соцкультпобуту, в дійовій схемі самоврядування, де чільне слово — за громадою. З його ініціативи в місті було створено «Школу молодого бізнесмена», Програму розвитку міста Славутич за проектом ВООЗ «Місто здоров’я», «Школу демократії», Молодіжну раду територіальної громади Славутича, численні освітні проекти тощо. Причому, всіляко дбаючи про розвиток свого міста, Володимир Петрович не замикається в його просторі й набутими знаннями, досвідом ділиться з колегами у своїх наукових працях, книгах. Загалом їх понад 60.

Крім того, харизматичний лідер Славутича — віце-президент Конгресу місцевих та регіональних влад Європи, голова координаційної ради Фонду сприяння місцевому самоврядуванню в Україні, президент Всеукраїнського громадського об’єднання «Клуб мерів», член правління Асоціації міст України, а також дійсний член Української екологічної академії наук, дійсний член Української муніципальної академії, лауреат Міжнародної премії імені В.І. Вернадського та Державної премії України в галузі науки і техніки 1999 року.
0 
Відгуків: 0  Новий відгук Додано: 02-04-2010 12:05 msi  Зміни: 02-04-2010 12:06 msi